I have a right to be wrong

Сьогодні був дуже продуктивний день.
Побачила протест проти гей-параду і випускників, які купалися у фонтанах.
Ще спробувала морозиво у карамельній глазурі.

За останню годину еволюціонувала від стану відвертої роздратованості до стану "так я ж сама дурепаа і рагулиха". І правда, іноді ми вирішуємо, що хтось інший дурбецало тільки тому, що не хочеться визнавати таке про себе. Треба не забувати. І прибрати снобство.

Прочитала прекрасне:
Сегодня во время перехода с Крещатика на Майдан просто выпала в осадок. Возле входа в переход повесили новые таблички с расписанием работы перехода, и вот как оно выглядит на английском языке по мнению метрополитена:
"From 9.00 since 17.00" (время от балды взяла)
"From 18.00 since 21.00" и т.д.

Сходила на "Голодні ігри". Таке. Але так хочеться ходити в кіно частіше, що це не найгірший варіант. Особливо зважаючи на те, що більшість фільмів йде російською, або (ще гірше) російського виробництва.

Сьогодні півроку як я знову почала працювати в повний робочий день.

Відвідуваність на рагу.лях стала сягати 6000 і більше щодня.

Страшенно застудила шию. Останні години дві намагаюся нею взагалі зайвий раз не рухати, а ще мазь дуже вонюча, а мені спати цього разу з закритими вікнами(

Друзі, я завела профайл для Читанки на фейсбуку. Приєднуйтесь!

У мене останні кілька днів така ностальжі. І ось я порилася у своїх скриньках зі спогадами і зрозуміла, що я придумала соц мережі задовго до... Тому що у мене було багато блокнотів, де усі писали десь те ж саме, що зараз пишуть у фейсбуках)
А ще я знайшла автограф Скрябіна, жаль, що він тоді недочув як мене звати. Зате текст!

Вулична торгівля в київських переходах перетворюється на contemporary art.

Так виходить, що ми часто знаходимося у залежності від інших.
Ну і якщо я можу змиритися з залежністю, на яку йду добровільно, то найменше всього мені хочеться миритися з залежністю від комплексів людей з владою, які чомусь вирішують компенсувати свої комплекси за твій рахунок (навіть якщо це не от особисто за твій, а просто за чужий, який випадково ще і твій).

Це я на "Ходорковського" сходила. Не звертайте уваги на короткочасні рефлексіїї.

Усі українські події, які мають елемент "червона" доріжка - це гарантоване тро-ло-ло.
Буду вдячна за поширення цього лінку - http://ragu.li/?p=3385 - якщо вам сподобалося те, що я понаписала)

Я зовсім перестала писати в жежешечку. А вчора почитала старі записи і зрозуміла, що ніяких фейсбук не замінить живий журнал і ті спогади, які збереглися завдяки йому.
Тож буду писати частіше.

От сьогодні у мене, наприклад, сум через те, що з "Танцюють всі" вибули мої фаворити:(; дещо новий колір волосся; думки про "Людину року" (треба щось таке про це написати); не було ніякої обов'язкової роботи, тож я лінилася; мухи мене вже будять зранку і вікна не дуже хочеться закривати; і взагалі оптимізм.

Побачила тут скріншот з кліпу Мадонни. І перелякалася.


Тому що заплуталася в тому, де її ноги. Мені здалося, що ось це.

Обговорити, як завжди, можна тут.

Виявляється, на Новий Рік в Україні подарунків ніхто не дарує. Ми робимо це на день Святого Миколая. А день Святого Миколая у нас 14 (!) числа 11 (!) місяця. А називається цей місяць лютий! Отак день Святого Миколая легко перетворюється на день Святого Валентина, який за версією Лілі Кіш і заміняє нашому дивному українському народові Новий Рік.

У рсс дві новини підряд.
Да-да, давайте заборонимо аборти, щоб побільше було таких мамаш.

Коротко про початок тижня моди.



А детальніше можна тут.
http://ragu.li/?p=3024

Боже, всі нормальні люди вже давно відпочивають, а я дивлюся монолог Медведчука, який за останні 3 тижні активно позаводив собі акаунти в інторнеті.

Якщо ви збираєтеся робити ремонт, раджу подивитися передачу "Квадратний метр". Це просто кладєзь!

Тут і тут.

Оця розмовляюча вагіна тепер буде у Холостяку на СТБ. Дєвушка прішла к славє. Всьо сама, всьо сама.

Ще.

А хто хоче мені допомогти відродити спільноту syogodni?

Дуже хочеться знову дізнаватися цікаве про чудових і талановитих людей.

Тарас Савчук


Джек Пеленс


Йозеф Лада


Боб Вудворд


Саша Путря


Юсуф Карш


Хоча не лише про людей.

Peanuts %)

Час від часу я заходжу у спільноту про один день. Ну так, це моє guilty pleasure.
От зайшла сьодні. Відкрила пару постів, у одному під кожною фото (а їх 40 чи що) підпис "Посмотреть на Яндекс-фото", у другому більшість дієслів про подіїі дня написані у множині, хоча мужик ніби-то один - "ідьом/єдім/отправляємса".
Ну як так можна?

Як же мене дратує ця хвиля постів "пачіму уходят лучшиє!?".
І правда. Залишилося одне гімно. Тільки от чому, якщое "лучшиє поуходілі" з кожною новою смертю публічної людини знов з'являється хвиля таких постів. Цікаво, коли "скорбящі" востаннє слухали Вітні і взагалі про неї згадували?